Шукати в цьому блозі

Година спілкування



Тема: Бабусин рушник в сучасній оселі

Мета: ознайомити учнів з оберегом української родини – рушником, із значенням його в побуті; продовжувати вивчати традиції українського народу; виховувати глибокі почуття любові до батьків, сприяти розвитку творчих здібностей дітей; потребу берегти рушник як сімейний скарб, оберіг.

Хід уроку
1.                     Організаційний момент
Підготовка учнів до уроку.

2.                     Мотивація
Висить рушник у хаті на кілочку,
Калина червоніє на столі,
А біля неї – житні колосочки,
Мов пустотливі братики малі.
Це все – моя земля, моя Україна,
Це рук моєї матері тепло.
І цей рушник, яким і дочку, й сина
Благословляє мати на добро.

Український рушник … З вишитими квітами, зірками, птахами… Від сивої давнини і до наших днів, у радості й горі він був і є невід'ємною часткою нашого. Вишитий рушник є символом українського побуту.
І сьогодні ми поговоримо про українські рушники і тема нашої години спілкування «Бабусин рушник в сучасній оселі».

3.                       Вивчення нового матеріалу
1.     «Мозковий штурм»
Скажіть будь ласка, у кого в дома є вишиті рушники?
Де вони зараз використовуються, зберігаються?

2.     Історія українського рушника

Учень 1.
Історія рушника дуже цікава. Традиційно він слугував оберегом.
Ще за поганських часів його чіпляли на дерева, пускали на воду, клали на каміння й молили богів, щоб відвели стихійне лихо, всяку порчу, просили благодаті: щоб родила земля, щоб біда й усяка напасть обминали родину.
Це спонукало мене написати вірш.
(читає свій вірш).
Подивіться на дошку, який гарний малюнок. Його нам подарував Ілля.
Малюнок  Учень 2. ( обговорення)

3.     А зараз обговоримо Українські традиції
Одна з них подавати хліб на рушникові.

4.     Хліб на рушникові
Учень 3
Гостей годиться хлібом-сіллю зустрічати,
Привітним, гожим словом вшанувати.
Прийміть же хліб на мальовничім рушникові.
Про цей рушник сьогодні й піде мова.

Хліб і сіль на вишитому рушнику – це одвічні символи української гостинності. Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб символізувало духовну єдність, злагоду, глибоку пошану до господарів.Цей звичай пройшов через віки й став доброю традицією в наш час.
З рушником і з хлібом приходили до породіллі, вшановували появу
немовляти в родині.
 З ним виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого.
 Зустрічали рідних, гостей.

Скажіть, буд ласка, де ви бачили, щоб зустрічали Хлібом-сіллю.

5.     Рушники широко використовуються і в весільні обрядах.

Учень 4, 5, 6.
Особливу роль відігравав рушник у весільній обрядовості як один з найважливіших атрибутів. З малечку дівчата вчилися вишивати і прясти, згодом старанно готували собі посаг, ретельно заповнюючи весільні скрині, де серед сорочок, тканих виробів містилося багато вишитих рушників. Кожна дівчина на посаг вишивала 12—14 рушників, а іноді навіть і більше.
  Кількість приготованих дівчиною рушників була ознакою її працелюбності. Якщо про дівчину казали, що вона «рушників не придбала», то йшлося про ледащицю, а якщо «скриня повна рушників», — це свідчило про хазяйновитість нареченої, її заможність, багатство.

Учень 7(розповідь про рушник батьків)
Учень 5.(розповідь про рушник батьків)

Учень 8. Співає пісню про рушник.

6.     Рушники при народженні дитини.

Рушники широко застосовувалися під час народження дитини."Хата без
рушника, - казали в народі - що родина без дітей".

На вишиті рушники приймала повитуха немовля. Для немовляти на білому тлі вишивали колосочки, дороги, а ближче до кутків – замкнуту лінію, щоб «не торкалося ніщо лихе». Самі кінці були не обрублені, з торочками, бо життя тільки починалося. Для хлопчиків вишивали одні візерунки, для дівчаток – інші.( Учень 9)


7.                     «Божники».

Широко використовувалися рушники в декоративному оздобленні інтер'єру хати. В минулому їх вішали над іконами й називали рушник — «покутний», «божниковий», «божник», «наобразник», «іконний». Довжина божників досягала трьох метрів і більше.
Бабусин рушник  (Учень 10)

Заходжу у світлицю,
Дивлюся в куток червоний,
Там – в рушникові ряснім
Бабусині ікони
Ще від своєї мами
Бабуся успадкувала
Цей рушничок барвистий
В куточку з образами.
Моя родина вірить
В щасливу мою долю.
Тому хотів би мати
Той рушничок з собою.
Щоб у житті веселім
І у тяжкі часи
Мені допомагали
Рушник і образи.

Рушники повсякденно використовуються в побуті, і цим самим, крім
обрядової, вони виконують і побутову функцію. Відповідно утворились їхні назви за призначенням: утирач - для рук та обличчя, стирок - для посуду і лави.

8.                     Подивіться як багато сьогодні у нас рушників, вони всі такі різни, які на них цікаві узори (квіти, птахи). Цікаво, що вони означають.
Хто знає, що означають квіти на рушниках? Наприклад мак, або троянда?
Мак - квітка пам'яті роду. Вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. Його не зображали на весільних рушниках, оскільки він уособлює скорботу.

Лілея - символ дівочих чарів, чистоти і цноти. Вона містить в своєму орнаменті листки і пуп'янки, в цьому закладено народження, розвиток та безперервність життя.

Троянда або ружа - улюблена квітка українців. Її вишивають на сорочках і рушниках багатьох регіонів України. Хтось вважає мотив троянди не дуже давнім, а деякі дослідники навіть стверджують, що дане зображення було запозичене.
Калина - дерево українського роду. Її пов'язували з народженням Всесвіту, а червоні ягоди калини стали символом крові та невмирущої української нації. Через це весільні рушники, дівочі та парубочі сорочки рясно прикрашали цією вишивкою.

Дуб - дерево, що уособлює чоловічу силу. В давнину - символ бога Перуна. Його вишивають на чоловічій стороні весільного рушника, а частіше - на парубоцьких сорочках, щоб хлопці та молоді чоловіки мали при собі оберіг життєдайної чоловічої сили. Для жінок такі візерунки не притаманні.
Виноград - символ таїнства створення нової сім'ї. Вишивається на родинних рушниках. Життєдайність винограду означає плодючість роду.

Хміль - втілює сутність молодого буяння та закоханості. Візерунки, що нагадують листя хмелю, відносять до молодіжної та весільної символіки. Адже парубок біля дівчини "в'ється як хміль".

Чорнобривці - поетичний образ народної пісні та вишивки. Через те, що ці квіти полюбилися українському народові, їх досить часто вишивають на рушниках і сорочках.

Вінець, вінок або кільця - мають прямий символізм. Вишиваючи весільного рушника з обручками, важливо пам'ятати, що вони не повинні бути до кінця зімкнутими.

Соловей та зозуля - вишиваються на дівочих рушниках. Нерідко їх саджають на гілки калини, що символізує продовження роду.

На весільних рушниках вишивають пари голубів як символ любові і злагоди, півнів як початок нового дня, нового життя, лебедів на знак вірності один одному. 

Павич - жар-птаха, що несе в собі сонячну енергію. Ця поважна пташка уособлює сімейне щастя та благополуччя.

Ластівка - пташка, що несе добрі новини, знак весни і початку нового життя. Соколи, голуби, півні, - все це символи молодят.
Павичі. Птахів слід розміщувати парами.

Парне розташування птахів у народному мистецтві уособлює кохання і вірність. Не можна вишивати на рушнику пташок не в парі.


А зараз Учениця 11 нам продемонструє свій рушник, вона його сама вишиває.
Цей рушник буде оберегом нашого класу.

9.      Хоч в цілому для українських вишиваних рушників характерні спільні ознаки, проте кожний регіон мав свої відмінності, свій колір і форму, свої орнаменти, вишиті гладдю або хрестиком. На Київщині, Полтавщині, Чернігівщині і Житомирщині переважали рослинні візерунки у формі вазонів, котрі символізували так зване дерево життя. На Поділлі вишивають жіночі фігурки, пташок та тварин.

10. А зараз я пропоную вам об'єднатися в групи і намалювати «сучасний» рушник, а потім презентувати його.

4.                     Підсумки

Рушник... Він пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів,глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею, він щедро простелений близьким і друзям, гостям.
Хай символ цей назавжди збережеться у нашій добрій хаті, як ознака
великої любові й незрадливості.

Сьогодні ми познайомились з історією українського рушника
Так скажіть мені, як на вашу думку  потрібно зберігати рушники…..


А на прощання хочеться зробити такий підсумок уроку.
Шануєте, друзі, рушники,
Квітчайте ними свою хату.
То обереги від біди.
Шануйте те, що дала мати.
Годуйте діток з чистої роси,
Щоб легше їм в житті здолати
Похмурі та скрутні часи.

Усі. Шануйте, друзі, рушники.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар